Головна » Смак часу » Як з’явилася паста: макарони в Китаї, Римі та Італії

Як з’явилася паста: макарони в Китаї, Римі та Італії

Паста — сьогоднішній символ Італії — має набагато складнішу і заплутанішу історію, ніж просто «італійський винахід». Звідки вона прийшла: з Китаю, Стародавнього Риму чи все ж таки народилася в самому серці Середземномор’я? Погляньмо на шлях макаронів, що проліг крізь тисячоліття й континенти.

Китай: 4000-річна локшина

У 2005 році археологи виявили в Китаї біля Жовтої річки глиняну посудину з залишками локшини з проса, вік якої — близько 4000 років. Це найдавніший відомий зразок макаронних виробів у світі. Китайці використовували як пшеничне, так і рисове борошно, формуючи тонку тягнуту локшину руками або за допомогою ножа.

У китайській кухні локшина (міан) здавна мала культурне значення: вона символізувала довге життя, злагоду та родинні зв’язки. Смак і форма змінювались залежно від регіону та соціального стану. Китайська локшина готувалася як у супах, так і на парі чи смажена.

Античний Рим: лагани та макарони предків

Стародавні римляни знали про тістяні вироби. Їхнє «laganum» — це тонке тісто, яке запікалося або варилося у шарах, і могло стати предком сучасної лазаньї. Овідій у своїх віршах згадував про такі страви, а Апіцій — римський кулінар — описував методи приготування тіста, що натякає на існування певного виду пасти.

Проте у римлян не було звички висушувати тісто для тривалого зберігання, як це стало традицією пізніше в Італії. Імовірно, їхні вироби були ближчими до свіжої пасти, аніж до сухих макаронів.

Середньовічна Італія: центр пастової революції

Перші письмові згадки про пасту в Італії з’являються у 12 столітті. У місті Палермо (Сицилія), яке перебувало під арабським впливом, згадуються «ітрія» — тонкі смужки тіста, які висушували на сонці. Цей метод дозволяв транспортувати макарони на далекі відстані — вперше в історії.

Італійці поступово вдосконалили технологію. З’явилися екструдери, форми для нарізання, сушарки. Уже в XIV столітті Неаполь і Генуя стали центрами виробництва пасти. В цей час паста перетворюється з локального продукту на національну гордість.

А Марко Поло?

Існує популярний міф, що Марко Поло «привіз» пасту з Китаю у XIII столітті. Проте згадки про тістяні вироби в Італії передують його подорожам. Схоже, що італійська традиція розвивалася паралельно, ймовірно, із запозиченням окремих елементів із Близького Сходу або Китаю, але мала власне самобутнє коріння.

Паста як культурний феномен

З XVI–XVII століть паста стала звичною їжею в Італії. Її почали поєднувати з сиром, а з приходом помідорів з Америки — з томатними соусами. Паста вийшла з кухонь багатих родин і стала їжею простолюду — доступною, ситною, універсальною.

Згодом з італійською еміграцією паста поширилася по всьому світу. Сьогодні важко уявити світову гастрономію без спагеті, фетучіні, пенне чи равіолі.

Висновок

Чи можна точно сказати, хто «винайшов» пасту? Мабуть, ні. Її різні форми з’являлися в різних культурах незалежно: у Китаї — локшина, у Римі — лагани, в арабів — ітрія. Та саме Італія надала пасті ту досконалість і глобальний імідж, які зробили її культовою стравою.