Головна » Смак часу » Середньовічне застілля: ритуали, страви, звичаї

Середньовічне застілля: ритуали, страви, звичаї

Середньовічне застілля — це не просто прийом їжі, а справжній ритуал, що поєднував у собі їжу, ієрархію, релігію та демонстрацію статусу.

У кого які страви?

У середньовічній Європі харчування значно відрізнялось залежно від соціального стану. Селяни їли просто: каші, супи, овочі, чорний хліб, іноді — трохи сала або риби. А от на столах знаті були страви зі свинини, дичини, гусей, вишукані пироги та імпортовані спеції з Сходу.

Що таке “бенкет” у ті часи?

Королівські та дворянські бенкети були масштабними подіями. Їх влаштовували на честь шлюбу, перемоги в битві чи приїзду гостей. Один бенкет міг тривати кілька днів і включати десятки (іноді й сотні) страв.

Подача була видовищем:

• Перші страви: супи або рідкі юшки з овочами чи рибою.
• Основне: м’ясо на рожнах, запечені фазани, поросята з яблуком у роті.
• Десерти: пироги з фініками, мигдалем, медові пряники, густі фруктові пюре (подібні до мармеладу).

Спеції — символ багатства

Кориця, перець, гвоздика, імбир, мускатний горіх — усе це було дороге, тому активно використовувалось у стравах вищого стану. Часто не через смак, а як доказ достатку.

А як їли?

Столового приладдя було мінімум. Ложка — найголовніший інструмент. Ніж — особистий, гість приносив свій. Вилки лише з XIV століття почали з’являтись на Сході Європи й викликали подив. Їли руками, але з натхненням — серветки замінювали скатертину, а руки мили перед кожною стравою.

Правила поведінки:

• Не кидати кістки під стіл — краще передати слугам.
• Не сьорбати, не витирати руки об одяг.
• Ділитися шматком хліба з сусідом — акт поваги.

Що пили?

Переважно пиво, або вино. Воду пили рідко через її сумнівну чистоту. У монастирях зварювання пива навіть вважалося духовною справою.

Монастирська їжа — окрема культура

Монахи харчувалися просто, але збалансовано. Утримувались від м’яса, але їли рибу, овочі, хліб. Часто саме в монастирях зароджувалися рецепти, що згодом ставали класикою регіональної кухні: сир, пиво, варення.

Свята та пости

Церква мала великий вплив на щоденне харчування. Рік ділився на періоди постів і свят. Під час посту заборонялося м’ясо, молочне, яйця — у хід ішли риба, горох, хліб, трави. Зате на Різдво чи Великдень столи ломилися від достатку.

Найвідоміші застілля

• Бенкет у замку Людовика IX — де подавали 40 різновидів страв.
• Застілля в Англії при дворі Річарда II — з індиком, начиненим м’ясом інших птахів.

Висновок:

Середньовічне застілля — це більше, ніж їжа. Це соціальний ритуал, де від ложки до скатертини — усе мало значення. Відображення стану, епохи і навіть віри. І хоча сьогодні ми їмо по-іншому, частина тих ритуалів досі жива — у святкових вечерях, сервіруванні та родинних трапезах.