Головна » Смак часу » Перша кулінарна книга: як людство почало записувати рецепти

Перша кулінарна книга: як людство почало записувати рецепти

Коли з’явилися перші кулінарні книги? Не з друком, як можна подумати, а ще задовго до появи паперу. Потреба записувати рецепти виникла у ті часи, коли приготування їжі ставало складнішим за просто «підсмажити м’ясо на вогні».

Глиняні рецепти Месопотамії

Перші письмові згадки про рецепти сягають XVII століття до н.е.. У Месопотамії на глиняних табличках, записаних шумерським письмом, археологи виявили інструкції приготування страв для царського столу. Там були страви з м’яса, хліба, овочів — складні, як для свого часу.

Ці рецепти були призначені не для простих людей, а для придворних кухарів і жреців — їх готували під час ритуалів або свят. Часто вони не мали точних мір — просто перелік інгредієнтів і основна дія.

Римська кулінарія: «De re coquinaria»

Одна з перших відомих повноцінних кулінарних книг належить римлянину Апіцію (I–II ст. н.е.). Його праця «De re coquinaria» — це не просто збірка рецептів, а справжній гастрономічний трактат. Тут описано страви з екзотичними інгредієнтами: язик фламінго, винний соус з риби, кисло-солодкі овочі.

Апіцій писав для римської еліти, і його рецепти — це розкіш у чистому вигляді. До речі, його ім’я стало синонімом гурмана в багатьох європейських мовах.

Середньовічні кулінарні манускрипти

У середньовічній Європі кулінарні знання передавалися усно, але монастирі та замки почали записувати рецепти для внутрішнього вжитку. Збереглись англійські, французькі та німецькі кулінарні збірки XIII–XV ст. Вони вже містять поради щодо приготування страв для свят, посту, зілля і напоїв.

Ці книги стали першими документами, де простежується кулінарна етика, поєднання смаків, естетика подачі страв. Однак вони все ще призначались вузькому колу — знать, церковне духовенство.

Поява друкованих кулінарних книг

У XV–XVI ст. разом з розвитком друкарства кулінарні книги починають видавати для ширшої публіки. Одна з перших друкованих кулінарних книг — «Libro de arte coquinaria» італійця Мартіно да Комо (1475). Вона вже містить точні пропорції, інструкції, розділення за типами страв.

У Франції, Німеччині, Англії та навіть в Україні згодом з’являються локальні варіації кулінарних видань. Особливої популярності набули книги XVIII–XIX ст., коли кулінарія стає частиною «домашньої науки» для жінок.

Українські традиції

Найвідомішою історичною кулінарною книгою в Україні є «Стравопис» чи «Кулінар» Олени Пчілки та «Практична кухня» Дарії Цвєк (уже XX ст.). Але ще з XVIII ст. в українських родинах вели зошити з родинними рецептами, які передавалися з покоління в покоління.

У монастирях і панських маєтках зберігали рукописні збірки рецептів, де поєднувались європейська мода і народна кулінарія.

Висновок:

Кулінарна книга — це не просто збірка інструкцій, а відображення духу часу, культури, релігії й навіть політики. Вона показує, як змінювались наші смаки, технології і ставлення до їжі.

Можемо обговорити на форумі.